четвер, 30 квітня 2020 р.
Завершення навчального року
https://zaxid.net/navchalniy_rik_v_ukrayinskih_shkolah_zavershitsya_distantsiyno_n1501234
вівторок, 28 квітня 2020 р.
понеділок, 27 квітня 2020 р.
неділя, 26 квітня 2020 р.
пʼятниця, 24 квітня 2020 р.
середа, 22 квітня 2020 р.
вівторок, 21 квітня 2020 р.
пʼятниця, 17 квітня 2020 р.
четвер, 16 квітня 2020 р.
середа, 15 квітня 2020 р.
понеділок, 13 квітня 2020 р.
Особливості святкування Великодня. Як це сказати англійською?
Особливості святкування Великодня
Духовність (spirituality) завжди була яскравою відмінною рисою наших людей, вона надавала особливу глибину загадкової слов’янської (Slavic) душі. Наша культура гідна того, щоб про неї більше дізнавалися у всьому світі. Ну а від кого ж її дізнаватися, як не від нас – її споконвічних носіїв?
Давайте навчимося деяким базовим фразам, що дозволяє це зробити на всесвітньо визнаній міжнародній мові.
У житті кожного християнина значення Великодня першочергово (paramount), адже він таїть у собі основу (basis) нашої віри (faith), а саме – порятунок від гріхів (sins) через найбільшу спокуту (redemption) – смерть нашого Господа (Lord) і Спасителя (Savior) за нас.
Ось як про це говорять:
Jesus Christ died for our sins. – Ісус Христос помер за наші гріхи.
Christ died for us on the Cross. – Христос помер за нас на хресті.
The Lord’s blood was shed for our redemption. – Господня кров була пролита заради спокутування наших гріхів.
We have redemption through His death. – Нам даровано спокутування через його смерть.
The gift of God is eternal life in Christ. – Божий подарунок нам – вічне життя в Христі.
We can only get the forgiveness of sins through our Lord’s death. – Ми можемо отримати спокутування наших гріхів тільки через смерть нашого Господа.
Про Великий піст англійською мовою
Великодню передує Великий піст (the Great East / Great Lent), який триває 40 днів перед святом. Основною метою посту є наше духовно-моральне преображення (spiritual and moral transformation), покаяння (repentance), очищення духу і тіла (purification of mind and body). Це перетворення починається з останньої неділі перед постом, названою Прощеною неділею (Forgiveness Sunday). У цей день ми щиро просимо один у одного прощення.
The Great Fast is the most important fasting season among Orthodox believers. – Великий піст – найважливіший період посту серед православних віруючих.
We sincerely ask for forgiveness of each other on Forgiveness Sunday. – Ми щиро просимо один у одного вибачення в Прощену неділю.
The faithful must make peace with everyone before the Great Lent. – Віруючі повинні помиритися з усіма перед Великим постом.
Without making peace with everyone we can not fast. – Без примирення з усіма ми не можемо поститися.
We must pray much while fasting. – Під час посту ми повинні багато молитися.
Fasting is our voluntary sacrifice to God. – Піст – це наша добровільна жертва Богу.
Під час Великого посту ми повинні утримуватися від вживання м’ясних і молочних продуктів (meat and dairy products), а також великим гріхом є наявність поганих думок або вживання поганих слів (bad words), так само як і вчинення гріховних вчинків (sinful deeds) проти ближнього свого (neighbor).
Ось як про це можна сказати англійською:
Orthodox fasting must include abstaining from meat and dairy products. – Православний піст повинен включати утримання від м’ясних і молочних продуктів.
Having bad thoughts is a great sin for true believers. – Наявність поганих думок – великий гріх для справжніх віруючих.
True fasting is putting away evil deeds and sinful thoughts. – Справжній піст – це відмова від злих справ і гріховних думок.
One of the main ideas of fasting is struggle with the passions. – Одна з основних ідей посту – боротьба з пристрастями.
Страсний тиждень: звичаї святкування
Останню неділю перед Великоднем називають Вербною неділею (Palm Sunday – дослівно «Пальмова неділя», так як на шляху Ісуса стелили пальмові гілки. За іншою версією – стелили свій одяг і розмахували пальмовими гілками). Згідно з Євангелієм люди, які стали свідками (witnesses) воскресіння (resurrection) Ісусом Лазаря (яке відзначається в суботу напередодні особливим богослужінням у церкві (church services) і називається Лазаревої суботою (Lazarus ‘Saturday)), повірили, що Він дійсно Син Божий (the Son of God). І по Його пришесті в Єрусалим (Jerusalem) вистелили Йому шлях пальмовими гілками, що вважалося знаком видатної пошани і поваги.
У нашій культурі пальмове листя (ймовірно, з причини їх елементарної відсутності) символічно замінили вербовими (willow) гілками, які прийнято мати в будинку у Вербну неділю (Willow / Palm Sunday). Тиждень перед цією неділею називають Вербною неділею (the Willow week). А наступний тиждень називають Святий (the Holy Week), так як святкування в Єрусалимі передувало подальшому великому стражданню (suffering) Христа. Тому останній тиждень посту відрізняється особливою суворістю.
Давайте розповімо про це:
The pussy willows symbolize new beginnings, new life. – Вербні «котики» символізують нові починання, нове життя.
The faithful keep the branches in their houses as a blessing until the next Easter. – Віруючі зберігають гілки в будинках як благословення до наступного Великодня.
It is believed that willow branches have purifying and healing power. – Вважається, що вербні гілки наділені очищаючою і цілющою силою.
Children are lightly beaten with the branches with the following words: “You are beaten not by me but by the willow. Easter is coming in a week. “- Дітей легенько б’ють гілочками, примовляючи: «Не я б’ю – верба б’є! За тиждень Великдень! »
The last week is dedicated to preparing for Easter. – Останній тиждень присвячується підготовці до Великодня.
Далі настає Чистий четвер (Clean Thursday) – день, в який, згідно з традицією, потрібно привести будинок в порядок і самому скупатися до сходу сонця. Також у Чистий четвер починають пекти паски (kulich or Easter cake), що символізують тіло Христа.
Паска – це спеціальний хліб, який випікається у високих циліндричних ємностях (baked in tall, cylindrical tins) і прикрашається білою глазур’ю (decorated with white icing) з різнокольоровими квітами та іншим. Паску можна їсти тільки протягом перших 40 днів після Великодня (during first 40 days after Easter).
Потім настає найскорботніший день – Страсна / Велика п’ятниця (Good Friday) – день, в який відбувся найбільший злочин усіх часів – Господь був у муках (tortured) і розп’ятий на хресті (crucified).
On Good Friday the faithful commemorate the crucifixion and death of Jesus Christ. – У Страсну п’ятницю віруючі поминають розп’яття і смерть Ісуса Христа.
Jesus died on cross for our sins. – Ісус помер на хресті за наші гріхи.
Many churches hold special services on Good Friday. – Багато церков проводять спеціальні богослужіння у Страсну п’ятницю.
No work is done on Good Friday. – У Страсну п’ятницю не можна нічого робити.
У суботу напередодні Великодня прийнято пекти паски та фарбувати яйця (dye / paint Easter eggs). Ближче до вечора сім’я ошатно одягається, готує спеціальний кошик (basket), в який кладуть паски, яйця та інші продукти і несуть до церкви освячувати.
Ось як можна про це розповісти:
Starting from Saturday evening believers bring the food to church to be blessed. – Починаючи з вечора суботи, віруючі несуть їжу до церкви на освячення.
During the Easter service the kulich is blessed by the priest. – Під час великодньої служби паска освячується священиком.
Apart from Easter cakes and painted eggs the Easter basket can contain salt, ham and sausage. – Крім пасок і фарбованих яєць великодній кошик може(має J ) містити сіль, шинку й ковбасу.
І, нарешті, настає велика Великодня неділя, в яке люди йдуть до церкви, а потім збираються родинами, щоб вшанувати за столом велике Божу спокуту, зроблену для нас. У цей день люди вітають один одного словами «Христос воскрес!» (Christ is risen!) І у відповідь чують «Воістину воскрес!» (Is truly risen! / Risen indeed!).
Яйця є символом довгого життя і воскресіння (continuing life and resurrection).
Протягом усього тижня після Великодня, особливо в першу неділю після Великодньої, люди згадують померлих (people remember the dead). Люди йдуть на кладовища (cemeteries), приносять їжу і поминають померлих.
І, нарешті, всі ми з самого дитинства знаємо найважливішу з молитов – «Отче наш». Думаю, зараз самий відповідний момент вивчити її англійською!
Our Father who art in heaven,
hallowed be thy name.
Thy kingdom come.
Thy will be done
on earth as it is in heaven.
Give us this day our daily bread,
and forgive us our trespasses,
as we forgive those who trespass against us,
and lead us not into temptation,
but deliver us from evil.
Amen.
hallowed be thy name.
Thy kingdom come.
Thy will be done
on earth as it is in heaven.
Give us this day our daily bread,
and forgive us our trespasses,
as we forgive those who trespass against us,
and lead us not into temptation,
but deliver us from evil.
Amen.
неділя, 12 квітня 2020 р.
субота, 11 квітня 2020 р.
DW. Вербна неділя у Німеччині. Замість пальми – баварські котики
Замість пальми – баварські котики
Сьогодні Вербна неділя. У цей день християни згадують про те, як Ісус Христос прийшов до Єрусалима, а народ вітав його пальмовими гілками. В Німеччині, як і в Україні, пальми не ростуть, замість них використовують гілочки верби, але кожен регіон робить це по-своєму.
В’язати так звані Palmbuschen – традиційні баварські вербні оберемки – справа родинна. Сім’я Кельбль зібралася на кухні: мати Аннерозе, батько Карл та їхні три сини – Себастіан, Кіліан та Флоріан. Головна складова таких оберемків – суцвіття верби, або як їх іще називають, котики.
На узбережжі Тегернського озера, що неподалік північних Альп, їх перев’язують не стрічками, як це роблять в інших регіонах Баварії, а розщепленою вербною лозою. У родині Кельбль цим займається батько:
„Я беру зверху, там де товсто, потім відщепляю садовими ножицями, затискаю між колінами і тягну нагору”.
Щоб лоза добре гнулася, брати Кіліан та Флоріан вміло виколупують викруткою серцевину з гілки. Потім їхня мати Аннерозе перев’язує оберемки і прикрашає їх сатиновими стрічками у традиційних фарбах католицької церкви: білим і жовтим.
Загалом родина Кельбль приготувала 80 оберемків, саме стільки їм замовила місцева церква. Оберемки надівають на палиці довжиною приблизно в один метр, а у Вербну неділю їх освячують і роздають людям. Саме роздають, а не продають, наголошує Аннерозе Кельбль:
„Ні, їх не продають. Це освячені оберемки і ми їх з радістю віддаємо. А люди щось дають нам. Це завжди обмін: ти комусь даруєш, хтось дарує тобі”.
Захист від лиха
Освячені вербні оберемки потім цілий рік зберігають у Herrgottswinkel – у католиків на півдні Німеччині та в Австрії так називається куточок на кухні, в якому висить розп’яття Христа. Вважається, що ці оберемки захищають дім від усякого лиха, каже етнограф Бенно Айзенбург:
„Від грози, від блискавки, від граду. Для селян раніше це було дуже важливо. Крім того, худоба. Раніше подрібнені освячені вербні оберемки додавали в корм худобі, щоб вона була здоровою. Страхових компаній раніше не було, от люди й вірили, що це помагає”.
Через рік вербні оберемки, що відслужили своє, прибирають, звільняючи місце для нових. Традиційно старі гілки спалюють у так звану „Попільну середу”, день початку Великоднього посту в німецьких католиків. Вербний попіл вважається символом того, що все минає. Селяни розкидають його по своїх полях. Щоб краще родило, кажуть вони.
Зрозуміти сенс віри
Таким чином, вербні оберемки – важлива частина католицької традиції в Баварії. Говорить Аксель Мойлеманн, пастор з міста Мізбах:
„На мою думку, церковні традиції й обряди дуже важливі, бо вони допомагають краще зрозуміти сенс віри. Фарби, звуки й свята – все це допомагає донести віру в серця людей”.
Сам пастор каже, що кожного року з радістю чекає Вербної неділі:
„Для мене найкраще у Вербну неділю, це коли ми всі, дорослі й діти, одягаємо святкове вбрання, беремо в руки вербні оберемки й під звуки духового оркестру ідемо до церкви. І добре, коли в церкві буде галас, бо в нас свято – через тиждень ми святкуватимемо Великдень”.
пʼятниця, 10 квітня 2020 р.
Symbol des neuen Berlins. DW
Symbol des neuen Berlins: Vor 50 Jahren wurde der Fernsehturm eröffnet
Früher war er ein Prestigeobjekt der DDR, heute ist er das Wahrzeichen ganz Berlins: Der Fernsehturm am Alexanderplatz wird 50 Jahre alt. Zur Feier gibt es ein Volksfest am 3. Oktober, dem Tag der Deutschen Einheit.
Majestätisch überragt seine elegant glitzernde Turmkugel die einst geteilte und inzwischen wiedervereinte Stadt. Mit 368 Metern misst der Fernsehturm (Ost) direkt neben dem Alexanderplatz beinah 220 Meter mehr als der Funkturm (West) auf dem Berliner Messegelände - das höchste Gebäude Deutschlands.
Bei der Fertigstellungim Oktober 1969 war er noch der zweithöchste Fernsehturm der Welt. Nur die Sowjets hatten einen höheren Turm gebaut - den Ostankino in Moskau (537 Meter). Heute spielen die - später gebauten - Fernsehtürme in Tokio, Guangzhou, Toronto, Schanghai, Teheran und Kuala Lumpur ebenfalls in dieser Liga.
Als DDR-Staatschef Walter Ulbricht das Bauwerk am 20. Jahrestag des Bestehens der DDR - am 3. Oktober 1969 - eröffnete, da sollte die Welt staunen über die Leistungskraft der sozialistischen Wirtschaft.
Kilometerweit sichtbar: Der Fernsehturm im Osten überragt alles
Damals: "Versprechen auf die Zukunft"
Und tatsächlich ist der Turm eine ingenieurtechnische Meisterleistung, was auch Baumeister jenseits der Mauer im Westen neidlos anerkannten. Mit seinen 26000 Tonnen Gewicht bringt er ungefähr so viel auf die Waage wie 216 Lokomotiven oder 866 Güterwaggons voller Kohle. Allein die Last der Kugel sei so groß, heißt es, als hätte man da oben 40 Loks aufgebaut.
"Der Berliner Fernsehturm am Alexanderplatz entstand als Paradebau der Ost-Moderne", sagt der Architekturexperte Ben Kaden. Damit sei er Teil des modernen Ensembles gewesen, das sich im Osten vom Straußberger Platz über die Karl-Marx-Allee bis zum Alexanderplatz zog. "Es ging darum, den Sozialismus auch nach außen sichtbar als überlegenes System zu inszenieren", so Kaden.
Doch die DDR habe mit ehrgeizigen Projekten, wie der Karl-Marx-Allee, auch sowas wie "ein Potemkinsches Dorf" errichtet: Dahinter erstreckten sich große Brachflächen. Kaden vergleicht es mit einer Messe, die zeigen sollte, was eines Tages der Standard für alle sein wird. "Ein nicht einlösbares Versprechen auf die Zukunft, gespeist aus einer Sehnsucht nach Weltniveau."
Die Berliner Weltzeituhr am Alexanderplatz
Dass sogar die Zeit für den Sozialismus arbeitete, sollte auch die spektakuläre Urania-Weltzeituhr zeigen, die man gleich neben dem Fernsehturm aufgestellt und wenige Tage vor der Eröffnung, am 30. September 1969 der Öffentlichkeit übergeben hatte. Entworfen von dem deutschen Designer Erich John, enthält die Uhrenanlage auf ihrer metallenen Rotunde die Namen von 146 Orten und einen zusätzlichen Eintrag zur Datumsgrenze.
Heute: Das Wahrzeichen Berlins
Einstweilen wurde das Fundament des Fernsehturm tief im Märkischen Sand am "Alex"verankert, was sich bis heute als standfest erwies. Dabei sollte der Turm für die Ausstrahlung von Fernseh- und UKW-Programmen ursprünglich in den Müggelbergen gebaut werden. Dort hätte er mitten in einer Einflugschneise zum Zentralflughafen Schönefeld gestanden. Also gab man diesen gefährdeten Standort wieder auf.
Die Betonröhre unter der glitzernden Kugel beherbergt drei Aufzüge, Leitungen und jede Menge Kabel. Eine Nottreppe zählt 936 Stufen. Jeden Tag rauschen die Fahrstühle 4500 Menschen rauf und wieder runter. Im Jahr sind es 1,6 Millionen Besucher.
Prägnantes Wahrzeichen: Erinnerungsbild aus dem privaten Fotoalbum von Ben Kaden
Sie speisen mal in luftiger Höhe im Drehrestaurant, trinken Kaffee oder entdecken eine Etage tiefer auf dem "Panoramadeck" die deutsche Hauptstadt von oben. Seit der Eröffnung des Turms im Jahr 1969 haben 60,9 Millionen Menschen diesen Ausblick auf Berlin genossen.
Längst ist aus dem DDR-Vorzeigeprojekt ein gesamtdeutsches Wahrzeichen für Berlin geworden. Der Fernsehturm gehört heute der Deutschen Funkturm GmbH, einer Telekom-Tochter. Eine eigene Gastronomie-Gesellschaft kümmert sich um das leibliche Wohl der Besucher. Wer möchte, kann den schlanken Jubilar als Bild oder Grafik auf T-Shirts, Tassen oder Gläsern spazieren tragen.
DIE REDAKTION EMPFIEHLT
четвер, 9 квітня 2020 р.
середа, 8 квітня 2020 р.
вівторок, 7 квітня 2020 р.
Благовіщення, Verkündigung des Herrn
Verkündigung des Herrn, ist ein Fest im Kirchenjahr und zugleich die Bezeichnung für das im Lukasevangelium geschilderte Ereignis der Verkündigung durch den Engel Gabriel, dass die Jungfrau Maria den Sohn Gottes vom Heiligen Geist empfangen und ihn gebären werde.
Der Gedenktag am 25. März wird in vielen Konfessionen gefeiert. Ältere Bezeichnungen sind Conceptio Christi (‚Empfängnis Christi‘), Mariä Bekleibung und Ancilla [Domini] (‚Magd [des Herrn]‘). Die biblische Begebenheit ist ein in der christlichen Ikonographie häufig dargestelltes Motiv. Viele Kirchen sind Mariä Verkündigung geweiht.
Свято Благовіщення Пресвятої Діви Марії.
Відбудеться Божественна Літургія на честь свята “Благовіщення”.
В основі свята закладено з\явлення архангела Гавриїла Діві Марії з метою благої вісті (звідси і Благовіщення) про народження Спасителя роду людського.
“А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім’я Назарет, до діви, що заручена з мужем була, на ім’я йому Йосип, із дому Давидового, а ім’я діві Марія. І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами! Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання. А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця. А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю? І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!” (Луки 1:26-35)
В основі свята закладено з\явлення архангела Гавриїла Діві Марії з метою благої вісті (звідси і Благовіщення) про народження Спасителя роду людського.
“А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім’я Назарет, до діви, що заручена з мужем була, на ім’я йому Йосип, із дому Давидового, а ім’я діві Марія. І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами! Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання. А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця. А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю? І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!” (Луки 1:26-35)
На Урок. НУШ «Світ рослин». 28 тиждень НУШ: додаткові матеріали та рекомендації
Добірка вправ, розробок та цікавих ідей, які допоможуть вам підготуватися до двадцять восьмого тижня НУШ.
Із кожним днем красуня-весна стає дедалі прекраснішою, наповнюючи все зеленню та радістю. Саме велич живої природи спонукає нас невпинно розвиватися і радіти життю. Тож для того, щоб першачки зрозуміли важливість природи для нашого життя, Модельна навчальна програма присвячує 28 тиждень НУШ вивченню світу рослин. Діти дізнаються більше про живу і неживу природу, розширять знання про рослинний світ, зрозуміють необхідність дбайливого ставлення до флори і довкілля.
Пропонуємо до вашої уваги добірку цікавих вправ, завдань та мультфільмів, які стануть у пригоді під час ознайомлення першачків зі світом рослин.
Мовленнєва активність «Знаходимо рослини»
Анаграми
- ВІКТИ (квіти)
- ЕДРЕОВ (дерево)
- ЩУК (кущ)
- БУД (дуб)
- СИЛЯТ (листя)
- РУБКИНЬ (бруньки)
- БЯЛУОК (яблуко)
- ОНРЕЗ (зерно)
- КОАР (кора)
- ЛИНАКА (калина)
Після того, як першачки відгадають усі слова, запропонуйте їм намалювати одну з названих рослин, що, на їхню думку, найкраще втілює уявлення про рослинний світ. Також попросіть дітей пояснити свій вибір і скласти коротку розповідь.
Загадки
Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (Картопля)****Сидить баба на грядках вся закутана в хустках. (Капуста)****На сонечко я схоже і сонечко люблю, до нього повертаю голівоньку свою. (Соняшник)****Взимку спить, а влітку шумить. (Дерево)****Взимку – як влітку, влітку – як взимку. (Ялина, сосна)****Без рук, без ніг, без черева – залізе на дерево. (Хміль)****Зубів не має, а кусає. (Кропива)****Влітку виростають, а восени опадають. (Листочки)****Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі близько. (Суниця)
Запропонуйте дітям придумати власну загадку про рослини. Наприклад, «Красуня у чорно-білій сукні навесні соком усіх напуває» (береза).
Бесіда «Природа і ми»
Розкажіть першачкам, що без рослин неможливо було б уявити життя людини. Адже ми не тільки вживаємо їх у їжу, а й завдяки рослинам можемо дихати свіжим повітрям. Саме через це їх і називають «легенями» нашої планети. Щоб учні краще зрозуміли значення рослин у житті людини, покажіть їм пізнавальне відео.
Після перегляду запитайте в учнів:
- Що є «їжею» для рослин?
- Яка різниця між кущами і деревами, деревами і травами, травам і кущами?
- Що таке насіння? Чи куштували ви його колись?
- Із яких частин складаються всі рослин?
- Чому ми маємо берегти рослини?
Вправа «Працюємо у світі рослин»
Попросіть дітей пригадати пройдені тижні, які були присвячені вивченню професій та наук. Скажіть, що існує чимало людей, для яких вивчення та вирощування рослин є справою життя. Особливе місце серед них займають ботаніки (вчені, які досліджують рослини) та агрономи (займаються вирощуванням культурних рослин). Запропонуйте школярам спробувати відчути себе представниками цих двох важливих професій.
Ботанік
Запропонуйте дітям уявити себе ботаніками, завдання яких – дослідити рослини на шкільному подвір’ї. Так, проводячи час на вулиці, школярі мають звертати увагу на всі деталі та характеристики, які стосуються світу рослин. Коли ж учні повернуться до класу, попросіть їх пригадати (усно, записати в зошиті чи намалювати) всі рослини, які вони побачили. Також можна поставити їм кілька додаткових запитань:
- Що це за рослини?
- До яких груп рослин належить кожна з них (дерева, кущі чи трави)?
- Які з цих рослин культурні, а які дикорослі?
- Яке значення для життя людини має кожна рослина?
- Яка з рослин вам сподобалася найбільше? Чому?
- Як ми можемо допомогти цим рослинам?
Агроном
Нагадайте дітям, що овочі та фрукти не лише дуже смачні, а ще й неймовірно корисні. Запропонуйте школярам уявити себе справжніми агрономами і розказати про ті овочі, які подобаються їм найбільше. А потім – усім разом вигадати коротеньку історію про те, як вирощували овоч, який вони згадували найчастіше.
Гра «Природнича естафета»
Уміння висловлювати свою думку і правильно ставити запитання є надзвичайно важливими для першачків. Тож запропонуйте їм потренуватися. Поставте всьому класу запитання про світ рослин. Після того, як хтось із учнів відповість, інша дитина має поставити своє запитання до її відповіді. І так доти, доки будуть озвучені всі ідеї. Наприклад, «Які рослини ми звикли вживати в їжу? – Овочі та фрукти. – Які ваші улюблені фрукти? – Яблука і груші. – Що можна приготувати із яблук і груш? тощо».
Орієнтовні запитання до всього класу:
- Які ви знаєте рослини?
- Які рослини не варто їсти?
- Чому зелені рослини потрібно мати вдома?
- Які рослини можна вирощувати вдома чи на городі?
- Яка з рослин найсмачніша?
- Яка з рослин найгарніша?
Мультфільми про рослинний світ
Пісня про кульбабу
Розкажіть першачкам, що за світом рослин дуже цікаво спостерігати. Щоб проілюструвати цю думку, використайте позитивну анімовану пісеньку про кульбабу, яка росла в садку. Мультфільм неодмінно мотивує дітей поважати велич живої природи, завжди радіти життю і не журитись. Також цю пісеньку можна розучити і заспівати всім класом на уроці музичного мистецтва чи під час позакласного заходу.
Пісня «Ходить гарбуз по городу»
Ви вже говорили з учнями про те, що рослини бувають культурними та дикорослими. Для того, щоб якісно та цікаво закріпити знання дітей, покажіть їм сучасну мультиплікаційну версію пісні «Ходить гарбуз по городу». Так школярі зможуть розібратися, які овочі століттями вживали в їжу українці та яке значення відігравало городництво в житті наших пращурів.
Після перегляду запитайте в дітей, які з названих овочів вони полюбляють найбільше. Також, за аналогією до мультфільму, можна розіграти маленьку виставу і заспівати пісеньку про гарбуз.
Мультфільм «Піп саджає зернятко»
Поясніть школярам, що вирощування рослин – це досить тривалий процес, який потребує чималих зусиль і терпіння. Продемонструйте цікавий мультфільм про пташеня Піпа. Ця стрічка навчить дітей цінувати природу і примножувати її дари, не боятися труднощів, що виникають, а тим більше – зупиняти роботу. А перегляд цього мультфільму, що навчає цінувати дружбу і завжди шукати порозуміння, можна поєднати з вивченням англійської мови.
Мультфільм «Фотосинтез»
Нагадайте дітям, що рослин називають «легенями» планети, адже вони споживають шкідливий для людини вуглекислий газ і виробляють кисень. Усе це відбувається завдяки процесу фотосинтезу. А щоб діти краще зрозуміли, що це таке, покажіть їм мультфільм про фотосинтез. Головний герой стрічки – Доктор Бінокль розкаже про цей важливий процес, використовуючи прості та зрозумілі приклади.
У Бібліотеці «На Урок» представлені матеріали від учителів зі всієї України. Вони неодмінно надихнуть вас на роботу та стануть у пригоді під час проведення уроків упродовж 28 тижня НУШ.
понеділок, 6 квітня 2020 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
-
Виховна година. День Святителя Миколая Чудотворця. Як провести виховну годину до Дня святого МиколаяЖурнал Бібліотека Тести Підвищення кваліфікації Конкурси Олімпіада Осінь 2020 Інше Додати розробку Душніцька Ірина Ігорівна Ви автор...
