пʼятниця, 24 січня 2020 р.
пʼятниця, 17 січня 2020 р.
понеділок, 13 січня 2020 р.
Школа Дивувати та навчати: природничі експерименти для дітей (На Урок)
Фізичні та хімічні досліди, які яскраво демонструють дію законів природи.
Краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Утім, коли справа стосується не помилок, а наукових експериментів, значно краще зробити самому і дізнатися з власного досвіду. Добірка простих експериментів, які можна без проблем виконати в умовах класу, стане родзинкою уроку та збільшить цікавість дітей до науки.
Замінник гелієвих кульок
Як надути повітряну кульку? За допомогою насосу, гелію чи, може, у класичний спосіб? А чи знають ваші учні, що це можна зробити за допомогою оцту, соди, та звичайної пляшки? Це дуже просто, достатньо зробити все так, як показано на відео.
Чому так відбувається: Під час змішування соди та оцту виділяються вода (H2O) та вуглекислий газ (СО2), який і наповнює кульку. Вода залишається у пляшці, тоді як газ, маючи значно меншу щільність, заповнює об’єм у кілька разів більший за початкову сукупну масу оцту і соди. Аналогічна ситуація і з водяною парою. Щільність води при температурі 100С майже в 2000 разів вища за щільність пари.
Цікаво знати: Цей ефект застосовують кулінари та косметологи. Дія зозпушувачів тіста та масок-пілінгів для обличчя базується саме на ньому. Тісто піднімається завдяки молекулам вуглекислого газу, що виробляється під час контакту реактивів із рідиною, а суміш маски створює пружну піну.
Схожий експеримент можна повторити з дещо іншими інгредієнтами, замість вуглекислого газу наповнивши кульку воднем.
Важливо! Такий дослід обов'язково треба виконувати за участі дорослих!
Паперова кришка
Розказуєте дітям про атмосферний тиск? Покажіть! Експеримент із паперовою кришкою не тільки здивує учнів, а й продемонструє користь та винахідливість науки.
Наповнюємо колбу рідиною та накриваємо папером (можна використати ламіновану картку). Акуратно перевертаємо, утримуючи паперовий лист та даємо йому просякнутися водою, після чого він «приклеїться» до країв склянки (за рахунок сили поверхневого натягу). Прибираємо руку та дивимося на результат!
Чому так відбувається: вода не виливається зі склянки завдяки різниці атмосферного тиску. Коли ми перевертаємо посуд, виникає повітряна подушка – середовище зі зниженим тиском, яка й утримує рідину. Спочатку, під дією сили тяжіння, вода стікає вниз та зменшує щільність кисню вгорі, а оскільки папір перешкоджає проникненню повітря, тиск лишається дуже низьким.
На жаль, ефект не вічний. Вода випарується, а щільність повітряної подушки неодмінно зростатиме, відповідно, сила утримання зменшуватиметься.
Зауважте: експеримент може виглядати ефектніше, якщо крім паперу використати дрібну сітку, що здатна тримати воду у склянці після усунення паперу чи ламінованої картки.
Ефект гумового яйця
Багато хто у дитинстві бачив рекламу – одне з курячих яєць змащують зубною пастою, тоді як інше лишають у слабкому кислотному розчині незахищеним. Через кілька годин шкаралупа незахищеного яйця стає м'якою, тоді як на змащеному лишається міцною.
Аналогічний експеримент можна провести у класі, але для наочності дослід має тривати щонайменше 24 години.
Чому це відбувається: оцет належить до слабких кислот та за певний час (зазвичай, 24 години) повністю розчиняє кальцій у шкаралупі. Ацетат кальцію, з якого складається тверда оболонка яйця, переходить у оцтовий розчин, лишаючи на поверхні лише тонку мембрану – шар папероподібної прокладки, що відділяє шкаралупу від білку.
Мембрана є пористою, тому вода та ніші речовини можуть проходити всередину яйця, що робить його більш пружним та гладким. А щоб досягти ефекту гумового яйця, його доведеться потримати в оцті кілька днів.
Температура і щільність води
Для експерименту знадобляться дві склянки – з теплою та холодною водою (для наочності теплу воду можна пофарбувати у червоний колір, а холодну – в синій) і ламінована картка. Кладемо картку на склянку з теплою водою, перевертаємо та ставимо на склянку з холодною. Обережно прибираємо перетинку, дозволяючи шарам води зіткнутись.
Тепла вода залишиться зверху, а холодна – знизу. Якщо провести цей експеримент навпаки, розташувавши склянку з теплою водою внизу, то вона змішається з холодною.
Чому так відбувається: Легша (менш щільна) рідина піднімається, а важча опускається. Звісно, цей ефект тимчасовий. Як тільки температура у склянках зрівняється, рідини змішаються.
Аналогічний експеримент можна провести у контейнері з холодною водою, як показано у відео нижче.
Те саме стосується й повітря. Примусьте папір рухатися за допомогою теплого повітря, що піднімається над свічкою.
Різна щільність рідин
Можливо, школярі чули про те, що Мертве море настільки солоне, що у ньому не можна потонути. Звісно, ви не відправите всіх учнів на узбережжя Мертвого моря, втім, дивовижні властивості рідин можете продемонструвати і у шкільних умовах.
Чому так відбувається: Вода, сироп та олія мають різну щільність, тож можуть утримати предмети різної ваги. Металева гайка має найбільшу щільність, тому тоне навіть у сиропі, а от пластик важчий за олію, але легший за воду.
Проведення дослідів не лише допоможе запам’ятати абстрактні теорії, а і продемонструє школярам прикладне значення науки. А спонукати дітей застосовувати отримані знання для вирішення щоденних проблем – одна з важливих місій учителя!
Корисне від На Урок. Як створити ситуації успіху на уроці
Добірка ситуацій успіху, що відновлюють мотивацію дітей до навчання.
Ситуацію успіху можна сміливо називати джерелом внутрішньої енергії дитини, що допомагає їй з ентузіазмом долати труднощі та мотивує на навчання. Головний лозунг такої моделі навчання: успіх у навчанні сьогодні – успіх у подальшому житті.
Навіщо створювати ситуації успіху на уроках? Бо від них залежить результативність занять: школярі надихаються власними успіхами та стаюбть більш впевненими у власних силах, перестають боятися публічних виступів, стають ще допитливішими та відчувають емоційне задоволення. Ще такий підхід корегує тривожність дітей, їхню невпевненість і самооцінку, розвиває ініціативність учнів та створює сприятливий психологічний клімат у класі. Переваг безліч! Саме тому ми підготували добірку дієвих моделювань ситуацій успіху на уроках.
Хваліть своїх вихованців
Найпотужніший інструмент, який має вчитель для мотивації учнів – похвала. Однак його потрібно правильно використовувати: суцільні дифірамби лише змушують сумніватися у щирості педагога та знецінюють похвалу. Коли педагог має у своїй скарбничці слова для підтримки учнів, це допомагає їм:
- подолати невпевненість («ми вже проходили цей матеріал, тож контрольна не буде для вас складною», «ми всі діємо та шукаємо способи, бо лише так може щось вийти», «люди навчаються на своїх помилках та шукають інші шляхи вирішення проблем»);
- налаштуватися на позитивний результат праці («я вірю, що вам усе вдасться»);
- радіти навіть незначним успіхам («у тебе не зовсім вийшло написати твір, однак ти чудово розкрив образ і характер головного героя», «найбільше мені сподобалось у твоїй роботі...», «найкраще тобі вдалося...», «у тебе сьогодні вийшло краще, ніж учора»).
Як часто варто хвалити? Однозначної відповіді немає, оскільки вчителі мають шукати індивідуальний підхід до кожної дитини: одних учнів похвала спонукає до досягнення нових вершин, а інших – демотивує. Це потрібно враховувати!
Оскільки школярі прагнуть самоствердитися не лише в очах учителя, а й серед однолітків, було б непогано зробити таку модель успіху традиційною: щоразу всім класом зустрічати оплесками переможця шкільного конкурсу, олімпіади чи будь-яких інших змагань. Така підтримка сприятиме тому, що дитина отримуватиме більше задоволення від навчання і намагатиметься повторити успіх знову і знову.
Ефект Розенталя
Цей прийом ще називають ефектом навіювання. Суть полягає у тому, що вчитель має якомога сатіше говорити учням: «Ви зможете». Колектив теж має підтримувати кожного та кожну фразою: «Ти зможеш!». І, звісно, самі діти перед роботою над завданням мають подумки собі нагадати: «Так, я зможу». Покажіть дитині, заради чого чи кого потрібно виконати завдання: «Твоїм друзям потрібна допомога. Я вірю, що разом ви зможете впоратися». Це навіювання додаватиме школярам сил та натхнення, що допоможе виконати навіть складні види робіт.
Прийом «Еврика»
Головна цінність цього прийому полягає у тому, що педагог створює ситуацію, де учень самостійно виконує завдання і робить для себе якісь відкриття про невідомі раніше факти. Наприклад, запропонуйте дитині передати образ головного героя твору за допомогою малюнку, музики, невеличкого відео, знятого самостійно, або навіть спробувати скласти вірш чи власну пісню. І от дивина! Виявляється, що можна не тільки краще зрозуміти тему, а ще й розкрити себе як митця! Такий підхід розвиватиме творчі навички школяра та розкриватиме його потенційні таланти. А ще цей прийом сприятиме тому, що діти пишатимуться собою і не втрачатимуть бажання вчитися.
Диференційоване навчання
Давайте дітям завдання різного рівня складності. Виконуючи спочатку прості, а потім усе складніші завдання, учні відчцватимуть, що можуть перемогти, адже поступово виходить! Тобто учень працює над завданням, яке може виконати. Завдяки диференційованому навчанню найкмітливіші діти отримають шанс продемонструвати свою ерудованість, учні із середньою успішністю можуть виділитися своїм творчим підходом, а школярі із низькою успішністю отримають задоволення від виконаного завдання та навіть можуть поставити перед собою нову мету.
Право на вибір
Іноді давайте дітям можливість самостійно обирати завдання. Зміст вправ має бути схожим, а учні мають обрати обсяг та складність виконання, індивідуальну роботу чи працювати у парах/групах. Також можна запропонувати дітям обирати, як саме вони будуть виконувати вправи: самостійно, чи з підказками вчителя. Така модель успіху формує у дітей уміння адекватно оцінювати власні здібності.
Проводьте іструктажі
Щоразу перед виконанням складних завдань проводьте невеликі інструктажі-поради. Це допоможе дітям зменшити кількість помилок у процесі роботи, чи взагалі їх уникнути. У цілому такий підхід збільшує ймовірність правильного виконання вправи. Ви можете сказати щось на кшталт: «Скоріш за все, вам потрібно розпочати роботу з...» або «Виконуючи завдання, не забудьте про...».
Педагогічне навіювання
Активувати бажання дітей виконувати завдання допоможе педагогічне навіювання. Цей прийом краще використовувати у молодших класах. Суть полягає у тому, що вчитель надихає учнів на виконання конкретних дій («Цікаво, що ж ви цього разу вигадаєте?»). Діти бачать, що вчитель дійсно зацікавлений у їхніх діях, а отже – прагнуть продемонструвати свої вміння.
Емоційне заохочення до навчання
Прийом доволі простий, але дуже ефективний. Часто вчителі надто зосереджені на робочих моментах, через що забувають про те, що мають надто серйозний вигляд. Пам'ятайте, що учнів може заохотити вчитися проста усмішка чи ласкавий погляд, які без слів дають дитині зрозуміти контекст: я в тебе вірю; у тебе все вийде, не бійся; я навіть не сумніваюсь у позитивному результаті. Так учитель показує свою відкритість та повагу до учнів.
Не варто забувати, що учні тягнуться до знань тоді, коли керується здоровими мотивами та цікавістю – це дозволяє повірити у свій успіх. М'яка інтонація та словесні підбадьорювання, мелодійність мовлення та доброзичлива міміка створюють позитивний психологічний фон у класі, а це допомагає дітям легше впоратись із поставленими завданнями.
Дозвольте дітям повірити у те, що вони можуть легко впоратися із будь-яким завданням, і вони точно це зроблять!
неділя, 5 січня 2020 р.
четвер, 2 січня 2020 р.
середа, 1 січня 2020 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
-
Виховна година. День Святителя Миколая Чудотворця. Як провести виховну годину до Дня святого МиколаяЖурнал Бібліотека Тести Підвищення кваліфікації Конкурси Олімпіада Осінь 2020 Інше Додати розробку Душніцька Ірина Ігорівна Ви автор...
